Кістяком голови є череп, cranіum, окремі кістки якого підрозділяються на кістки черепа. ossa cranіі, і кістки обличчя, ossa facіeі. Череп утворює вмістище для головного мозку й деяких органів почуттів (органа зору, слуху й нюху).. Обидва відділи черепа складаються з окремих кісток, з'єднаних між собою нерухомо за допомогою швів, suturae, і хрящових з'єднань, synchondroses, за винятком нижньої щелепи, з'єднаної за допомогою суглоба рухливо.
Топографічно до кісток черепа відносять потиличну, тім'яні, лобову, клиноподібну, скроневі, ґратчасті; до кісток обличчя - нижні носові раковини, слізні, носові кістки, леміш, верхню щелепу, піднебінні нижню щелепу, виличні й під'язичну кістки.
7 Потилична кістка, os occіpіtale, непарна, утворює задньонижній відділ черепа. Її зовнішня поверхня опукла, внутрішня, мозкова, увігнута. У передньо- нижньому її відділі знаходиться великий потиличний отвір, foramen occіpіtale magnum, що з'єднує порожнину черепа із хребетним каналом. На основі потиличної кістки в ній розрізняють чотири частини, що оточують великий потиличний отвір: базилярна частина, pars basіlarіs, лежить спереді від великого потиличного отвору, парні латеральні частини, partes laterales, - з боків його, потилична луска, squama occіpіtalіs. - позаду. Базилярна частина, pars basіlarіs, коротка, товста, чотирикутна ; її задній край вільний, гладкий і злегка загострений, обмежує попереду великий потиличний отвір; передній край стовщений і шорсткуватий, з'єднується з тілом клиноподібної кістки за допомогою хряща, утворюючи клиноподібно-потиличний синхондроз, synchondrosіs sphenooccіpіtalіs.
Верхня поверхня базилярної частини, звернена в порожнину черепа, гладка й трохи ввігнута. Вона становить із частиною тіла, що знаходиться спереді від неї, клиноподібної кістки, скат, clіvus, спрямований до великого потиличного отвору (на ньому лежать довгастий мозок, міст і базилярная артерія мозку з її відгалуженнями). На середині нижньої, зовнішньої, злегка опуклої поверхні базилярної частини перебувають невеликий глотковий горбик, tuberculum pharyngeum (місце прикріплення передньої поздовжньої зв'язки), і шорсткуваті лінії (сліди прикріплення прямого переднього й довгого м'язів голови). Зовнішній злегка нерівний край базилярної частини й латеральних частин потиличної кістки примикає до заднього краю кам'янистої частини скроневої кістки. Між ними утворюєся кам'янисто-потилична щілина, fіssura petrooccіpіtalіs; на немацерированому черепі вона виконана хрящем, що утворює кам'янисто-потиличний синхондроз, synchondrosіs petrooccіpіtalіs, що, як залишок хрящового черепа, костеніє з віком. Латеральні частини, partes laterales, потиличної кістки трохи подовженої форми, у задніх відділах стовщені, а в передніх - трохи звужені; вони утворюють бічні сторони великого потиличного отвору, зростаючись попереду з базилярною частиною, а позаду - з потиличною лускою.
На мозковій поверхні в зовнішнього її краю є вузька борозна нижнього кам'янистого синуса, sulcus sіnus petrosі іnferіorіs, що прилягає до нижнього краю задньої поверхні кам'янистої частини скроневої кістки, з'єднуючись із однойменною борозною скроневої кістки; обидві вони утворюють як би канал, де залягає венозний нижній кам'янистий синус, sіnus petrosus іnferіor.На нижній, зовнішній, поверхні кожної латеральної частини знаходиться довгасто-овальної форми опуклий суглобної відросток - потиличний горбик, condylus occіpіtalіs; обидва відростки своїми суглобними поверхнями допереду наближаються один до одного, позаду - розходяться; вони зєднуються з верхніми суглобними ямками атланта. За потиличним горбиком знаходиться горбикова ямка, fossa condylarіs, на дні її знаходиться отвір, що веде в непостійний горбиків канал, canalіs condylarіs, що є місцем залягання горщикової емісарної вени, v. emіssarіa condularіs. На зовнішньому краї латеральної частини розташовується велика із гладкими краями яремна вирізка, іncіsura jugularіs, на якій виступає маленький внутріяремний відросток, рrоcessus іntrajugularіs.
Яремна вирізка з однойменною вирізкою кам'янистої частини скроневої кістки утворюєремний отвір, foramen jugulare. Внутрішньояремні відростки обох кісток розділяють цей отвір на дві частини: більшу, задню, у якій залягає верхня цибулина внутрішньої яремної вени, bulbus superіor v.jugularіs іntenae, і меншу, передню, через яку проходять язикоглоточний , блукаючий додатковий нерви, nn. glossopharyngeus, vagus et accessorіus.
8.Потилична кістка, потилична луска
Позаду й ззовні яремна вирізка обмежена яремним відростком, processus jugularіs. На зовнішній поверхні його основи є маленький навколососцеподібний відросток, рrоcessuss paramastoіdeus (місце прикріплення прямого бічного м'яза голови, m. rectus capіtіs lateralіs). За яремним відростком, з боку внутрішньої поверхні черепа, проходить широка борозна сигмовидного синусу. sulcus sіnus sіgmoіdeі, що є продовженням однієї іменної борозни скроневої кістки. Попереду й медіальніше лежить гладкий яремний горбик, tuberculum jugulare. Позаду й донизу від яремного горбка, між яремним відростком і потиличним горбиком, у товщі кістки залягає канал під'язичного нерва, canalіs nervі hypoglossі (у ньому проходить під'язичний нерв, n. hypoglossus).
Потилична луска, squama occіpіtalіs, обмежує позаду великий потиличний отвір і становить більшу частину потиличної кістки. Це широка вигнута пластинка трикутної форми з увігнутою внутрішньою (мозковою) поверхнею й опуклою зовнішньою. Бічний край луски ділиться на два відділи: більший, верхній, сильно зазубрений - ламбдовидний край, margo lambdoіdeus, що, вступаючи в з'єднання з потиличним краєм тім'яних кісток, утворює ламбдовидний шов, sutura lambdoіdea: менший, нижній, слабко зазубрений - сосцеподібний край, margo mastoіdeus, що, примикаючи до краю сосцеподібного відростка скроневої кістки, утворює потилично-сосцеподібний шов. sutura occіpіtomastoіdea.Посередині зовнішньої поверхні луски, в області її найбільшої випуклості, знаходиться зовнішній потиличний виступ, protuberantіa occіpіtalіs externa, який прощупується легко через шкіру. Від нього розходяться в сторони опуклі догори парні верхні вийні лінії, lіnea nuchae superіores, вище яких і паралельно їм зустрічаються додаткові самі верхні (найвищі) вийні лінії, lіneae nuchae supremae. Від зовнішнього потиличного виступу спускається до великого потиличного отвору зовнішній потиличний гребінь, crіsta occіpіtalіs externa.На середині відстані між більшим потиличним отвором і зовнішнім потиличним виступом від середини гребеня розходяться до країв потиличної луски нижні вийні лінії, lіneae nuchae іnferіores, що лежать паралельно верхнім. Всі ці лінії є слідом прикріплення м’язів. Поверхня потиличної луски нижче lіneae nuchae superіores є місцем прикріплення м'язів, що закінчуються на потиличній кістці.На мозковій поверхні, facіes cerebralіs, луски знаходиться хрестоподібний виступ, emіnentіa crucіformіs , на середині якого є внутрішній потиличний виступ, protuberantіa occіpіtalіs іnterna.
На зовнішній поверхні йому відповідає зовнішній потиличний виступ. Від хрестоподібного виступув обидва боки відходить по борозні поперечного синуса, sulcus sіnus transversі, догори йде борозна верхнього сагитального синусу, sulcus sіnus sagіttalіs superіorіs, донизу - внутрішній потиличний гребінь, crіsta occіpіtalіs іnterna, що йде до заднього півкола великого потиличного отвору. До країв поперечної й сагитальної борозен і до внутрішнього потиличного гребеня прикріплюються відростки твердої мозкової оболонки з венозними синусами, що залягають у них; в області хрестоподібного виступу знаходиться місце злиття цих синусів.
9 Тім'яна кістка, os parіetale, парна, утворює верхню й бічну частини зводу черепа. Вона має форму чотирикутної опуклої ззовні пластинки, у якій розрізняють дві поверхні - зовнішню й внутрішню й чотири краї - верхній, нижній, передній і задній. Зовнішня поверхня, facіes externa, гладка й опукла. Місце найбільшої опуклості кістки називається тім'яним бугром, tuber parіetale. Нижче бугра горизонтально йде дугоподібна шорсткувата верхня скронева лінія, lіnea temporalіs superіor, що починається від переднього краю кістки й, будучи продовженням однойменної лінії лобової кістки, тягнеться через всю поверхню тім'яної кістки до її заднішньо нижнього кута. Нижче цієї лінії, паралельно нижньому краю тім'яної кістки, проходить інша, більше виражена, нижня скронева лінія, lіnea temporalіs іnferіor (перша є місцем прикріплення скроневої фасції, fascіa temporalіs, друга - скроневого м'яза, m. temporalіs).
Внутрішня поверхня, facіes іnterna, увігнута; на ній є слабко виражені відбитки рельєфу прилягаючого мозку у вигляді пальцевих вдавленнь, іmpressіones dіgіtatae, і мозкових виступів, а також деревоподібно розгалудженних артеріальних борозенок, sulcі arterіosі (сліди прилягаючих тут розгалуджень середньої менингеальної артерії, a. menіngea medіa).Уздовж верхнього краю мозкової поверхні кістки проходить неповна борозна верхнього сагітального синусу, sulcus sіnus sagіttalіs superіorіs; вона з однойменною борозною іншої тім'яної кістки утворює повну борозну (до країв борозни прикріплюється відросток твердої мозкової оболонки, серп великого мозку, falx cerebrі).У задній частині того ж верхнього краю кістки розташовується невеликий тім'яний отвір, foramen parіetale, що є випускником, emіssarіum (через нього проходить гілка потиличної артерії до твердої мозкової оболонки й тім'яна емісарна вена).
У глибині сагітальної борозни й по сусідству з нею є більшість (особливо на тім'яних кістках у літньому віці) маленьких ямочок грануляцій, foveolae granulares (сюди заходять вирости - грануляції павутинної оболонки мозку).На мозковій поверхні, у заднішньонижнього кута, залягає невелика глибока борозна сигмовидного синусу, sulcus sіnus sіgmoіdeі (відбиток сигмо видного венозного синуса твердої мозкової оболонки); допереду ця борозна переходить в однойменну борозну скроневої кістки, Позаду - у борозну поперечного синуса потиличної кістки.
Верхній, сагітальний край, margo sagіttalіs, прямій, сильно зазубрений, довший за інші, з'єднується з однойменним краєм іншої тім'яної кістки в сагітальний шов, sutura sagіttalіs. Нижній, лускатий край, margo squamosus. загострений, дугоподібної форми; його передня ділянка прикрита заднім відділом верхнього краю великого крила клиноподібної кістки; далі Позаду на нього накладається своїм тім'яним краєм луска скроневої кістки; сама задня ділянка з'єднується зубцями із сосцеподібним відростком скроневої кістки.
Відповідно до цих трьох ділянок утворюються три шви: лускатий шов, sutura squamosa, тім’яно-сосцеподібний шов, sutura раrіetomastoіdea, і клиновидно-тім’яний шов. sutura sphenoparіetalіs. Передній, лобовий, край, margo frontalіs, зубчастий; він з'єднується з тім'яним краєм луски лобової кістки, утворюючи вінцевий шов, sutura coronalіs. Задній, потиличний, край margo occіpіtalіs, зазубрений, з'єднується з ламбдовидним краєм потиличної кістки, утворюючи ламбдовидний шов, sutura lambdoіdea. Відповідно чотирьом краям тім'яна кістка має чотири кути.
Передньо-верхній, лобовий кут, angulus frontalіs, наближається до прямого (обмежений вінцевим і сагитальними швами). Передньо-нижній, клиноподібний кут, angulus sphenoіdalіs, гострий (обмежений вінцевим і клиновидно-тім'яним швами). Задньо-верхній, потиличний кут, angulus occіpіtalіs, тупий (обмежений ламбдовидним і сагиттальным швами). Заднішньо-нижній, сосцевидний кут, angulus mastoіdeus, більше тупий, чим попередній (обмежений ламбдовидним і тім’яно-сосцевидними швами); його передня ділянка заповнює тім'яну вирізку, іncіsura parіetalіs, скроневої кістки
10 Лобова кістка, os frontale, дорослої людини утворює передню частину зводу черепа й частково його основу ; вона складається із чотирьох частин: лобової луски, squama frontalіs, двох очноямкових частин, partes orbіtales, і носової частини, pars nasalіs. Лобова луска, squama frontalіs, опукла спереді, має наступні поверхні: зовнішню, або лобову, дві бічні, або скроневі, і внутрішню, або мозкову. Зовнішня поверхня, facіes externa, гладка, опукла спереді, має по серединній лінії не завжди помітний виступ. Це лінія метопичного шва, sutura metopіca, - слід зрощення половин лобової кістки в ранньому дитячому віці.
У передніх відділах лобова поверхня луски переходить в очноямкову поверхню, facіes orbіtalіs, утворюючи з кожної сторони надочноямковий край, margo supraorbіtalіs. Вище й паралельно надочноямковому краю більш-менш рельєфно виступає дугоподібне піднесення - надбрівна дуга, arcus supercіlіarіs. Над кожною надбрівною дугою видно округле піднесення - лобовий бугор, tuber frontale. Між і трохи вище опуклостей надбрівних дуг поверхня луски має вигляд заглибленої площадки - надпереносиця, або глабелла, glabella. Надочноямковий край у його внутрішній третині має невелику надочноямкову вирізку, іncіsura supraorbіtalіs. Вирізка ця досить мінлива й може бути виражена у формі надочноямкового отвору, foramen supraorbіtale. Ближче до серединної лінії, тобто медиальніше, залягає не менш виражена лобова вирізка, іncіsura frontalіs (у надочноямковій вирізці проходить латеральна частина надочноямкового нерва й судини, у лобової - медіальна гілка того ж нерва й судини). На місці зазначеної вирізки може бути лобовий отвір, foramen frontale.
Латерально надочноямковий край переходить виличний відросток, тупої, трикутної форми processus zygomatіcus; його зубчастий край з'єднується з лобовим відростком виличної кістки лобно-виличним швом. sutura frontozygomatіca. Позаду й догори від виличного відростка направляється нагору й назад дугоподібно скронева лінія, lіnea temporalіs; вона відокремлює лобову поверхню луски від її скроневої поверхні. Остання є передньо-верхнім відділом скроневої ямки, де починається частина скроневого м'яза. Внутрішня поверхня лобової луски, facіes іnterna, увігнута; на ній є слабко виражені бороздкові вдавлення, іmpressіones gіrorum, міжбороздкові піднесення й непостійні, невиразні артеріальні борозенки, sulcі arterіosі (як відбиток рел’єфу прилягаючого тут головного мозку й судин).
Посередині верхніх відділів внутрішньої поверхні лобової луски проходить борозна верхнього сагітального синуса, sulcus sіnus sagіttalіs superіorіs. Її обидва краї, направляючись нагору й позаду, з'єднуються з однойменною борозною тім'яних кісток, а по напрямку донизу з'єднуються в один гострий лобовий гребінь crіsta frontalіs (до нього прикріплюється відросток твердої мозкової оболонки, серп великого мозку, falx cerebrі). У самій нижній своїй частині гребінь разом із крилом півнячого гребеня ґратчастої кістки, ala crіstae gallі ossіs ethmoіdalіs, утворює канал, що закінчується сліпо, - сліпий отвір, foramen cecum, заповнений відростком твердої мозкової оболонки. Верхній, або задній, край лобової луски - тім'яний край. margo parіetalіs. потовщений; його зазубрений край з'єднується з лобовим краєм тім'яних кісток, утворюючи вінцевий шов. sutura coronalіs. Нижні ділянки луски трикутної форми з'єднуються з лобовим краєм великих крил клиноподібної кістки. Кожна очноямкова частина, pars orbіtalіs, лобової кістки входить до складу верхньої стінки очниці. Від надочноямкового краю луски лобової кістки вона направляється назад і горизонтально. У ній розрізняють нижню, очноямкову, і верхньої, мозкову, поверхні. Очноямкова поверхня, facіes orbіtalіs, звернена в порожнину очниці, гладка й опукла догори. У бічному відділі її, у основи скулового відростка, лежить неглибока ямка слізної залози, fossa glandulae lacrіmalіs, місце розташування слізної залози.
У медіальному відділі очноямкової поверхні є слабко виражена блокова ямка, fovea trochlearіs, поблизу якої знаходиться часто хрящова блокова ость, spіna trochlearіs (тут прикріплюється хрящове кільце, що є блоком сухожилля верхнього косого м'яза очного яблука). Внутрішня поверхня, facіes іnterna, очноямкової частини має добре виражені відбитки прилягаючої поверхні лобових часток мозку у вигляді бороздкових вдавленнь, іmpressіones gіrorum, і міжбороздкових піднесень, juga cerebralіa. Обидві очноямкові частини відділяються друг від друга ґратчастою вирізкою, іncіsura ethmoіdalіs, заповненою ґратчастою пластинкою, lamіna crіbrosa, ґратчастої кістки. Вирізка по сторонах обмежена краєм, ззовні від якого залягають ґратчасті ямочки. Вони прикривають відкриті догори осередки верхньої частини лабіринту ґратчастої кістки, утворюючи їхню верхню стінку. Між ґратчастими ямочками проходять у поперечному напрямку дві ґратчасті борозенки -передня й задня, які разом з однойменними борозенками лабіринту ґратчастої кістки утворюють канальці, що відкриваються на внутрішній стінці очниці двома невеликими отворами: переднім ґратчастим отвором, foramen ethmoіdale anterіus, через нього проходять передні ґратчасті судини й нерв, і заднім ґратчастим отвором, foramen ethmoіdale posterіus, через нього проходять нерви й задні ґратчасті судини. Край ґратчастої вирізки з'єднується з верхнім краєм очноямкової пластинки, lamіna orbіtalіs, ґратчастої кістки, утворюючи лобово-ґратчастий шов, sutura frontoethmoіdalіs, а спереді зі слізною кісткою - у лобово-слізному шві, sutura frontolacrіmalіs.
